Перед польотом ми зазвичай думаємо про квитки, ручну поклажу та місце біля вікна. Але рідко замислюємося про те, як наша поведінка впливає на оточуючих. Тим часом саме дрібниці роблять переліт або спокійним, або виснажливим для всіх на борту.

В основі цього матеріалу результати дослідження пасажирської поведінки, проведеного серед 1 000 мандрівників після літнього туристичного сезону. Учасників опитування попросили розповісти, які дії в літаку вони вважають допустимими, а які - соціально неприйнятними.

З’ясувалося, що щодо деяких питань існує майже повна згода, але деякі звички й досі викликають суперечки. Наприклад, чи допустимо відкидати спинку крісла?

Ми зібрали 15 ситуацій, які викликають у пасажирів найсильніші емоції - включно з тими, що потрапили до «сірої зони» розбіжностей.

Що найбільше дратує пасажирів у літаку

1. Їжа з різким запахом на борту

У замкнутому просторі літака будь-який сильний запах відчувається особливо гостро. Саме тому лише 8% опитаних вважають допустимим брати на борт консервовану рибу - тунця, сардини або анчоуси. Це один із найнижчих показників серед усіх продуктів, поступаючись лише сиру з різким запахом (7%).

Третє місце серед найменш бажаних продуктів поділили сира риба або суші та продукти, що викликають метеоризм, такі як бобові та хрестоцвіті овочі - по 12%. Лише 18% вважають соціально прийнятним їсти в літаку варені яйця.

До переліку небажаних продуктів також увійшли ціла піца, риба з картоплею фрі, суп і гарячі сосиски.

2. Чи має пасажир на середньому місці користуватися обома підлокітниками?

63% респондентів вважають, що пасажир на середньому місці не має права користуватися обома підлокітниками. Водночас існує протилежна точка зору: середнє місце часто розглядають як найменш комфортне, і можливість користуватися обома підлокітниками сприймається як певна компенсація.

Попри це, єдиної думки серед пасажирів досі немає.

 

3. Просити припинити штовхати спинку крісла

Важливо не лише те, що ви говорите, а й як ви це робите. Якщо хтось регулярно зачіпає спинку вашого крісла, найчастіше це відбувається ненавмисно - наприклад, через дитину або незручну посадку.

83% опитаних вважають допустимим ввічливо попросити сусіда припинити штовхати крісло за умови, що прохання буде висловлене спокійно та коректно.

 

4. Прохання помінятися місцями

49% вважають допустимим просити про зміну місця, якщо мета сісти поруч із родиною, партнером або друзями.
39% вважають, що можна просити в будь-якій ситуації, якщо робити це ввічливо.
Лише 13% переконані, що просити помінятися місцями не можна ніколи.

Висновок очевидний: розумна причина та шанобливий тон значно підвищують імовірність згоди.

 

5. Класти голову на плече незнайомої людини

Використання плеча сусіда як подушки сприймається як серйозне порушення особистих меж. 91% респондентів вважають таку поведінку неприйнятною.

Для більшості пасажирів це викликає сильний дискомфорт.

Що вважається допустимою поведінкою на борту

6. Хто керує віконною шторкою?

60% вважають, що право відкривати й закривати шторку належить пасажиру, який сидить біля вікна, якщо тільки бортпровідник не дав інших вказівок.

Багато хто обирає це місце свідомо: щоб дивитися у вікно, спиратися на стінку літака під час сну та контролювати освітлення.

 

7. Прослуховування музики та перегляд відео без навушників

82% вважають гарним тоном користуватися навушниками під час перегляду фільмів і прослуховування музики. Звук має залишатися особистим.

Навіть гучний сміх під час комедій викликає невдоволення: 61% пасажирів не хочуть чути шумні реакції оточуючих.

 

8. Знімати шкарпетки в літаку

Хоча щодо зняття взуття думки розділилися, зняття шкарпеток сприймається як серйозне порушення правил поведінки. Понад три чверті опитаних не хочуть бачити босі ноги незнайомих людей.

 

9. Відвідування туалету без взуття

У літаку є зони, де допустимо перебувати без взуття. Але туалет до них не належить. 74% респондентів вважають, що взуття перед відвідуванням вбиральні знімати не можна.

 

10. Чи допустимо взагалі знімати взуття?

45% вважають, що знімати взуття в літаку порушення етикету.
55% не бачать у цьому проблеми.

Розбіжність у думках, імовірно, пов’язана з особистим досвідом пасажирів.

 

Спірні правила етикету в літаку

11. Підстригати нігті на борту

Подібні випадки справді трапляються, зокрема й із нігтями на ногах. Однак 89% пасажирів вважають це неприйнятним.

Це сприймається як подвійне порушення правил поведінки.

12. Класти ноги на спинку крісла попереду

90% респондентів категорично не схвалюють ситуацію, коли пасажир упирається ногами або колінами в спинку крісла попереду.

Будь-який тиск на крісло заважає людині, яка сидить попереду, особливо якщо вона їсть або намагається заснути.

 

13. Використовувати столик як підголівник

52% вважають допустимим класти голову на столик, де раніше їли інші пасажири. Інші знаходять це неприємним.

 

14. Будити сусіда, щоб пройти в прохід (у туалет)

Три чверті опитаних вважають виправданим розбудити людину у своєму ряду, якщо необхідно вийти до туалету.

Однак якщо мета пройтися салоном, зробити вправи або поговорити з кимось через кілька рядів, більшість вважають, що краще залишитися на місці.

 

15. Головна суперечка: чи можна відкидати спинку крісла?

47% вважають, що відкидати спинку допустимо, якщо заздалегідь ввічливо попередити пасажира позаду.

Додаткові умови:
19% вважають це допустимим лише на далекомагістральних рейсах;
10% якщо пасажир попереду також відкинув спинку;
16% упевнені, що це допустимо завжди, оскільки крісла спочатку для цього й призначені.

Особливо гостро це питання сприймається, якщо позаду сидить людина зростом 185+ см, якій і так бракує простору для ніг.

 

Переліт починається задовго до зльоту - з того, як ми готуємося до дороги й як ставимося до оточуючих. Ввічливість, увага до деталей і повага до сусідів по ряду роблять подорож комфортнішою для всіх.

 

У блозі Koffer ми регулярно ділимося порадами, які допомагають підготуватися до поїздки: від вибору ручної поклажі до корисних звичок у дорозі. Адже комфортна подорож це не лише зручна валіза, а й правильна поведінка на борту.

 

Матеріал заснований на результатах дослідження пасажирської поведінки, проведеного серед 1 000 мандрівників після літнього туристичного сезону.